Версія для друку

Ми продовжуємо подавати читачам позицію Верховного Суду України з певних питань, які іноді двояко трактуються судами.  У своєму дописі  ми посилатимемося на судові рішення  для того, аби читач зумів ознайомитися з ними та у подальшому скористатися під час вирішення  подібних судових спорів.

Непрацездатний чоловік має право на аліменти, якщо він не забезпечений прожитковим мінімумом

При розгляді справи № 6-3066цс15 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини Суд прийшов до висновку, що аліментні зобов’язання на утримання одного з подружжя можуть бути призначені за наявності таких умов: перебування в зареєстрованому шлюбі або в фактичних шлюбних відносинах після розірвання шлюбу (стаття 76 СК); непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі; рівень матеріального забезпечення нижче прожиткового. Таким чином, право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, не забезпечена прожитковим мінімумом.

Іпотека не припиняється, якщо до ліквідації основного боржника кредитор звернувся за стягненням

Розглянувши справу № 6-84цс15 Суд дійшов висновку, що саме по собі винесення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-боржника за основним зобов’язанням і його виключення з Реєстру не тягнуть за собою припинення зобов’язання, адже до цього іпотекодержателем було пред’явлено відповідну вимогу до іпотекодавця в позовному провадженні про звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки він неналежним чином виконував узяте на себе зобов’язання по погашенню боргу.

Визначення про визнання виконавчого документа, що не підлягає виконанню, перешкоджає завершенню судового провадження

При розгляді справи № 6-599цс16 Суд роз’яснив, що ухвала суду про визнання виконавчого документа, що не підлягає виконанню, є перешкодою в завершенні судового провадження, оскільки таке рішення унеможливлює виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора, тому перешкоджає подальшому розгляду і провадженню у справі.

При неповерненні банком депозиту на його суму нараховується відсоток за вкладом на вимогу

Розглянувши справу № 6-302цс16, Суд роз’яснив, що закінчення терміну дії договору банківського вкладу в разі невиконання зобов’язань не припиняє зобов’язальних правовідносин, а трансформує їх в охоронні, що містять обов’язок відшкодувати завдані збитки, встановлені договором або законом. При цьому відповідно до частини другої статті 1070 ЦК відсотки за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, – в розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

 

Неналежне повідомлення боржника не тягне визнання торгів недійсними

Розглянувши справу № 6-2988цс15, Суд дійшов висновку, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення публічних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону при проведенні публічних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оскаржує, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Належні, але невиплачені суми стипендії можна стягнути через суд

Розглянувши справу № 6-2981цс15 про стягнення заборгованості по виплаті стипендії, Суд роз’яснив, що право на звернення до суду (право на захист у процесуальному сенсі) гарантується Конституцією і законами України, в тому числі статтями 15, 16 ГК та статтями 1, 3, 15 ЦПК, і може бути реалізовано, зокрема, якщо особа вважає, що його право не визнається. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обгрунтовувалися вимоги, в тому числі, і про усунення перешкод в здійсненні невизнаного права шляхом зобов’язання вчинити певні дії, особа має суб’єктивне матеріальне право на їх задоволення.

Державний акт на землю може визнаватися недійсним без встановлення незаконності рішення, за яким він виданий

При розгляді справи № 6-2824цс15 Суд роз’яснив, що визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним і окремим способом відновлення порушених прав.

Комуналку треба оплачувати, навіть якщо немає договору

Розглянувши справу № 6-2951цс15,  Суд дійшов висновку, що споживачі зобов’язані сплатити за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі.

Визнання недійсним договору дарування квартири

Розглянувши справу  № 6-372цс16,  Суд дійшов висновку, що відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

Розглянувши  справу  № 6-113цс16, Суд дійшов висновку, що відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша статті 117 КЗпП України). 

Подані вище правові висновки Верховного Суду можна віднайти на сайті Судової влади в Україні.

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Shift + Enter щоб повідомити нас.