Версія для друку

Питання оформлення права власності на земельні ділянки не втрачає своєї актуальності. Особливо цікавий він в ракурсі обміну земельних сертифікатів на акти на право власності на земельну ділянку. Процес отримання документів, що засвідчують право власності громадян на землю, в цілому було завершено ще декілька років тому, однак значний відсоток паїв й досі шукає своїх власників.

Серед головних причин, що не дозволяють завершити обмін сертифікатів на акти, – смерть власників і не успадковане право на їхні паї, відсутність коштів для оплати землевпорядних робіт, небажання ставати власниками землі через подальшу втрату державних субсидій, а також перебування громадян на заробітках в інших країнах.

Крім того, існує проблема з обізнаністю у процедурі обміну земельних сертифікатів. Тому ми нині подамо декілька основних понять задля того, аби в доступній формі кожний власник сертифікату зумів зрозуміти їх зміст та скористатися порадами у разі, коли виникне бажання обміняти сертифікат на державний акт. 

Правовою основою виділення земельної частки (паю) виступає Закон України “ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, який визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності.

Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради в межах населених пунктів, а за межами населених пунктів – відповідних органів виконавчої влади.

Земельним кодексом України встановлено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Земельний сертифікат – це документ, який посвідчує право особи на земельну частку (пай) і містить відомості про її вартість та розмір в умовних кадастрових гектарах.   Отримавши такий документ, громадянин ще не знає, де конкретно розміщена його частину землі, і не може самостійно її обробляти. Однак своє право на земельну частку громадянин може передати у спадщину, продати кому-небудь або обміняти. Закон вимагає, щоб земельний сертифікат був виданий власнику особисто. Але отримати землю в користування можна тільки після виділення частки в натурі на місцевості та отримання державного акта на право власності на землю. Здійснюється така процедура таким чином.

Особи – власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Після прийняття рішення розпорядником земель про передачу земельної ділянки у власність здійснюється перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виготовлення державного акта на землю.

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки   з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

Із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу, виключаються деградовані, малопродуктивні та техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації, заболочені та інші землі, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб.

При виділенні земельних паїв у натурі (на місцевості) потрібно пам’ятати, що через різну якість земельних ділянок у загальному масиві розпайованих земель фізичний розмір виділеної в натурі земельної частки, як правило, не збігатиметься з кількістю умовних кадастрових гектарів, зазначених у сертифікаті на право на земельну частку (пай).

Для того,щоб обміняти сертифікат на державний акт на право власності на земельну ділянку для укладення угоди з землевпорядною  організацією (ліцензіати) потрібно:

-розпорядження районної  державної адміністрації, рішення сесії сільської ради про надання дозволу на виготовлення державного акта на право  власності на земельну ділянку;

-викопіювання із нанесенням місця розташування земельної ділянки, завірене печаткою районної  державної адміністрації та підписом голови;

-копія сертифікату на право на земельну частку (пай);

-копія свідоцтва про право на спадщину або рішення суду у випадку заміни сертифікату спадкоємцями;

-копія паспорту (всі сторінки) та ідентифікаційного коду.

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) — це документ, яким проектуються земельні ділянки, що мають бути виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього колективного чи іншого сільськогосподарського підприємства. Проектом визначаються місце розташування земельних ділянок, їхні межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їхнє цільове призначення, території, на яких поширюється дія обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі земельних сервітутів, якщо такі обмеження були встановлені до початку паювання земель.

У разі необхідності в проектах землеустрою здійснюється перерахунок розміру в умовних кадастрових гектарах та вартості земельної частки (паю).

Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляється державними та іншими землевпорядними організаціями, які отримали в установленому законом порядку ліцензії на проведення землевпорядних робіт, погоджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією, після чого затверджується на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) в межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства. Затвердження проекту землеустрою оформляється відповідним протоколом. Такий проект зберігається у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів (див.: ст. 7 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» .

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на земельну ділянку.

Отож, кожен власник земельної частки (пай) має усвідомити, що реальним власником належного йому паю він стане тільки тоді, коли це право буде посвідчене державним актом на право власності на земельну ділянку і який буде зареєстрований у встановленому порядку.

Джерело: http://terland.gov.ua/498 ; http://pvisti.info/index.php/porady/2205-yak-zaminyty-sertyfikat-na-pai-na-derzhavnyi-akt-na-zemliu

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Shift + Enter щоб повідомити нас.