Версія для друку

Ця справа є новою та водночас цікавою, оскільки вперше за свою діяльність борці за справедливість аналізували рішення суду за протоколом про порушення митних правил.

А почалося все з того, що до відокремленого підрозділу громадської організації З’єднання борців «За справедливість» у Волинській області, дізнавшись про безкоштовний правовий захист із банеру, розташованого на рекламних площах автовокзалу у Володимирі-Волинському, 11 вересня 2016 року звернувся мешканець Володимир-Волинського Роман Б., надавши для ознайомлення постанову Любомльського районного суду від 07.07.2016 року, постановлену внаслідок розгляду протоколу про порушення митних правил, складеного представниками Волинської митниці при перетині ним державного кордону.  

Зміст протоколу полягав у тому, що 22.06.2016 року в зону митного контролю на смугу «зелений коридор» заїхав автомобіль Романа.

Відповідно до ст. 366 Митного кодексу України обрання смуги «зелений коридор» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані товари не підлягають письмовому декларуванню та оподаткуванню митними платежами.

Однак під час митного контролю виявлено товари з відповідними польськими документами, вага яких перевищувала допустиму норму для ввезення в Україну. Таким чином, як зазначено у протоколі, Роман Б. порушив порядок проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю, тобто намагався перемістити через митний кордон понад нормово товар, тим самим порушив ст. 471 Митного кодексу України. При тих же обставинах, як зазначено у протоколі, громадянин не задекларував за встановленою формою вказаний товар, використавши всупереч вимогам ст. 366 МК України смугу «зелений коридор» як форму декларування шляхом вчинення дій, що призвели до порушення ст. 472 МК України. У подальшому протокол був скерований до Любомльського районного суду для розгляду та прийняття справедливого рішення.

Судовим рішенням Романа визнано винним у вчиненні правопорушень, передбаченими статтями 471, 472 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі вартості товару з подальшою конфіскацією в дохід держави цього товару. Сума чималенька і сягнула майже 25 тисяч гривень з врахуванням вартості самого товару.

Зважаючи на вищевикладене, Роман попросив проаналізувати постанову Любомльського районного суду та надати правову допомогу у складанні апеляційного оскарження.

Під час спілкування з Романом вияснилося, що митник при складанні протоколу не врахував або не прийняв до уваги те, що Роман не мав на меті приховати товар, на який були усі необхідні документи. А скористався смугою «зелений коридор», бо на цій смузі не було черги. Під час проходження контролю відразу ж вказав вид товару, його ознаки та кількість. При цьому надав наявні документи на придбаний товар, виявив бажання його задекларувати, попросивши у інспектора митного контролю декларацію для внесення у неї усіх відомостей про товар, однак Роману було відмовлено.

Борці за справедливість, проаналізувавши зміст постанови Любомльського районного суду та надані пояснення Романа, протокол про порушення митних правил та простудіювавши відповідні норми Митного кодексу України, безкоштовно склали та направили до апеляційного суду Волинської області апеляційну скаргу на дану постанову. Вимоги скарги полягали у наступному: поновити строки на апеляційне оскарження, скасувати постанову Любомльського районного суду від 07.07.2016 року; постановити нову постанову, якою визнати винним пана Романа у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України (проходження митного контролю через “зелений коридор” товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України), а провадження у справі за статтею 472 МК України (недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України) закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в діях пана Романа складу даного адміністративного правопорушення. 

01 листопада 2016 року відбувся розгляд апеляційної скарги, який завершився постановою про повне задоволення вимог Романа. Ми не будемо нині загострювати уваги на всьому тексті судового рішення (додається нижче). Зазначимо лише те, що суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника митниці, в резолютивній частині постанови наголосив на тому, що у матеріалах справи відсутні дані, у тому числі протокол усного опитування Романа Б. митним інспектором, які б спростовували твердження про те, що Роман провів усне декларування, повідомивши працівника митниці про наявний у нього товар. Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув уваги, тому апеляційний суд вважає, що Романа до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України притягнутий необґрунтовано. Внаслідок цього, суд прийшов до висновку, що Роман перевозив товари, ввезення яких через митний кордон не заборонено і не обмежено чинним законодавством, тому вилучений товар після митного оформлення та сплати митних платежів підлягає поверненню останньому. Звісно, за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 471 МК України, апеляційний суд постановив накласти штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 грн. х 100 = 1700 грн.). 

Отримавши судове рішення, до громадської організації вкотре навідався Роман, щоб подякувати за надану безкоштовну правову допомогу. Під час спілкування вдалося дізналися, що він до останнього не вірив в успішне вирішення справи. А ще більше не вірив у те, що громадська організація не поділяє людей за статусом та статками, а надає безкоштовний правовий захист усім громадянам, які звертаються за допомогою. І тільки на власному прикладі зрозумів, що помилився.

tro2P.S. Згідно Європейської позиції, що викладена у рішенні по справі «Барановський проти Польщі» особливо важливим аспектом є дотримання загального принципу правової певності … всі закони мають бути сформульовані з достатньою чіткістю. Європейський суд справедливості, вказав по справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою.»

Важко змінювати Світ без належної юридичної підтримки з боку держави.

Державний герб України

  

Справа № 163/1697/16-п Провадження №33/773/398/16 Суддя в 1 інстанції: Войтюк Л. М. Категорія: ст.ст. 471, 472 МК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

01 листопада 2016 року                                         місто Луцьк    

Апеляційний суд Волинської області в складі:

судді – Гапончука В.В.,

з участю

представника митниці – Пікалюка М.С.,

розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає АДРЕСА_1, непрацюючого РНОКПП – НОМЕР_1, закордонний паспорт НОМЕР_2 виданий 08.10.2009 року органом 0712, на постанову судді Любомльського районного суду від 07 липня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови Любомльського районного суду від 07 липня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України і на підставі ч. 2 ст. 36 КпАП України накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 11521 ( одинадцять тисяч п’ятсот двадцять одна ) гривня 80 копійок з конфіскацією в дохід держави товару: запчастини до автомобіля – 53 шт., загальною вагою – 21,9 кг., загальною вартістю 11521( одинадцять тисяч п’ятсот двадцять одна ) гривня 80 копійок вилученого згідно протоколу про ПМП Волинської митниці ДФС № 1364/20500/2016 від 22.06.2016 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Волинської митниці ДФС України 14,82 грн. витрат по справі на зберігання товарів.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави 275 (двісті сімдесят п’ять) гривень 60 копійок судового збору.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 22 червня 2016 року близько 06 години 00 хвилин, слідуючи з Республіки Польща в Україну через м/п «Устилуг» Волинської митниці ДФС, автомобілем «Рено-Трафік» реєстраційнийномер НОМЕР_3 порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, ввізши на територію України понад неоподатковувану норму товар: запчастини до автомобіля – 53 шт., загальною вагою – 21,9 кг., загальною вартістю 11521,80 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Він при тих же обставинах не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який підлягав обов’язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч положенням ст.ст. 257, 366, 374 МК України «зелений коридор» як форму декларування шляхом вчинення дій- заявив митному органу про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не оспорюючи вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, вважає, що притягнення до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України є незаконним і необґрунтованим. Просить постанову суду в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати, а провадження по справі закрити, та повернути вилучений у нього товар. Крім того просить поновити строк апеляційного оскарження постанови. Посилається на те, що він пропустив установлений законом строк апеляційного оскарження, оскільки копію постанови отримав лише 30.09.2016 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника митниці, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, суддя приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Враховуючи, що копію постанови від 07.07.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 отримав лише 30.09.2016 року, а тому строк оскарження постанови, передбачений ст. 294 КпАП України, був пропущений ним з поважних причин і він підлягає поновленню.

Згідно ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст.489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, вказані вимоги закону судом першої інстанції не були виконані, при прийнятті рішення обставини справи досліджено неповно та однобічно, не перевірено об’єктивність та повноту провадження у справі, а тому висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, є передчасним.

Визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, суд належним чином не мотивував свого рішення з цього приводу і не зазначив доказів, якими підтверджується вина останнього.

Відповідно до ст. 471 МК України передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через “зелений коридор”, товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Таким чином, за переміщення через митний кордон України товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення, особа, яка формою проходження митного контролю обрала смугу спрощеного митного контролю, несе відповідальність за ст.471 МК України, за що ОСОБА_2 обґрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності. Крім того, обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, ОСОБА_2 не оспорюються.

У відповідності до вимог ст. 472 МК України адміністративним правопорушенням є не декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об’єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.  

В ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції у відповідності до досліджених матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2  при перетині кордону по смузі спрощеного митного контролю “зелений коридор” повідомив працівника митниці про наявний товар та провів усне декларування товару надавши працівникам митниці ТАХ FRI №1910 від 20.06.20116року.та №1914 від 20.06.2016 року.

Посилання ОСОБА_2 про те, що вказаний товар він не приховував, підтверджується протоколом складеним на нього, з якого вбачається, що товар знаходився в автомобілі, в якому останній був в якості водія.

В матеріалах справи також відсутні дані, в тому числі і протокол усного опитування, які б спростовували твердження ОСОБА_2, про те, що він провів усне декларування, повідомивши працівника митниці про наявний у нього товар.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 заявив усно про наявність у нього товару та надав ТАХ FRI №1910 від 20.06.20116 року та №1914 від 20.06.2016 року, однак був позбавлений можливості заповнити митну декларацію, суд приходить до висновку, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, тобто не заявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов’язковому декларуванню.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, на вказані обставини уваги не звернув, пояснення ОСОБА_2 не спростував і будь-якої оцінки цим поясненням не дав та доказів, що підтверджували б винуватість останнього у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, у постанові не навів, що суперечить вимогам ст.489 МК України, ст.ст.280, 283 КпАП України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України притягнутий необґрунтовано, тому постанова в цій частині підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України.

Оскільки ОСОБА_2 перевозив товари, ввезення яких через митний кордон України не заборонено і не обмежено чинним законодавством України, вилучений у нього товар, після митного оформлення та сплати митних платежів, підлягає поверненню останньому.

Керуючись ст.ст. 247, 294 КпАП України, ст. 530 МК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Поновити строк на апеляційне оскарження ОСОБА_2.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Любомльського районного суду від 07 липня 2016 року в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.

Цю ж постанову в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України змінити.

На підставі ст.471 МК України накласти на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Вилучений у ОСОБА_2 згідно протоколу про ПМП Волинської митниці ДФС № 1364/20500/2016 від 22.06.2016 року товар, а саме  в дохід держави товару: запчастини до автомобіля – 53 шт., загальною вагою – 21,9 кг., загальною вартістю 11521( одинадцять тисяч п’ятсот двадцять одна ) гривня 80 копійок повернути останньому після відповідного митного оформлення та сплати митних платежів.

В решті постанову Любомльського районного суду Волинської області від 07 липня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя:                        /підпис/                             В.В. Гапончук

З оригіналом згідно:

Дата набрання законної сили 01.11.2016р.

Суддя                                                                     В.В. Гапончук

помічник судді                                                       О.В. Курбай

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Shift + Enter щоб повідомити нас.