Версія для друку

Як відомо, судове рішення передбачає реальне виконання, обов’язковість та невідворотність, проте як не прикро, воно часто-густо не виконується. Причин багато: немає чим віддати боргові зобов’язання або просто людина з різних переконань чи спонукань умисно ухиляється від виконання рішення.

Наприклад, є рішення суду про виселення, проте власник житла ще довго не може позбутися наглого квартиранта. То він з будинку піде, то усі свої речі поховає, коли прийде чи має прийти державний виконавець. І так може тривати довго. Або візьмемо судове рішення про стягнення боргу. Виконання  такого рішення може тривати роками: відсутність коштів, нелегальне працевлаштування, відсутність майна або свідоме укриття майна шляхом укладання фіктивних угод. Буває й так, що державному виконавцю погрожують, постійно обіцяють або намагаються підкупити.

У такому випадку стягувач або державний виконавець, має право звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою. І коли наведені факти про умисне ухилення боржника від виконання рішення суду підтверджуються, настає кримінальна відповідальність, передбачена у статті 382 Кримінального кодексу України: умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню – карається штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Тобто, в разі встановлення та підтвердження фактів умисного невиконання рішення суду, доведеться відповідати перед законом особам, які є повнолітні та дієздатні.

Службові особи, які зобов’язані виконувати рішення суду, також притягуються до кримінальної відповідальності. Це передбачено частиною другою вищезгаданої статті Кримінального кодексу: такі дії караються штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Сплата штрафу не звільняє від обов’язку виконати постанову суду.

Окрім цього, залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду чи окремої постанови судді або невжиття заходів до усунення зазначених в них порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду чи окрему постанову судді – тягнуть за собою накладення штрафу від 340 до 850 гривень. Така міра відповідальності передбачена у статті 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

4fb522220978384ba1a01b04a4d7fcafОтже, перед тим, як ухилятися від виконання судового рішення, варто пам’ятати про відповідальність за ці протиправні дії.

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Shift + Enter щоб повідомити нас.