Версія для друку

В липні 2017 року до організації «Борців за справедливість» звернувся за допомогою житель села Турівка Володимир-Волинського району Андрій та повідомив нам, що 28 червня цього року інспектором Ківерцівського відділу поліції Прокопчуком Юрієм Анатолійовичем була незаконно винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої Андрія притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП і зобов’язано сплатити штраф в розмірі 425 гривень. Причиною стало те, що він нібито не надав інспектору для перевірки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення тракториста, чим порушив вимоги п. 2.1 а та п. 2.1 б Правил дорожнього руху України. З постановою Андрій не був згідний, бо мав певність, що жодного адміністративного правопорушення він не вчиняв і, в тій ситуації, не міг вчинити.

Розглядом звернення встановлено, що 28 червня 2017 року приблизно з 20 години 30 хвилин Андрій знаходився у м. Ківерці поблизу маршрутної зупинки, що по вул. Ківерцівській. Зупиняв попутні транспортні засоби, оскільки мав намір добратися до Луцька. Згодом йому зупинився трактор МТЗ 820, а його водій згодився його підвезти та назвався Юрчиком.

Приблизно о 21 год. 30 хв. із м. Ківерці вони доїхали до с. Прилуцьке. Водій трактора зупинився по вул. Ківерцівській та запропонував Андрію його зачекати, оскільки мав певні невирішені справи та пообіцяв повернутися через 40 хв. Через те, що на дворі ішов дощ та було дуже холодно, водій запропонував Андрію зачекати його у кабіні трактора. Андрій згодився, а водій забрав із собою ключі від трактора й пішов.

Через 5 хвилин до Андрія зателефонувала його дівчина, а їх розмова розтягнулася на декілька десятків хвилин.

Приблизно о 22 годині 00 хв. до трактора під’їхала поліцейська машина та зупинилася навпроти трактора. З неї вийшов працівник поліції, підійшов до трактора, запропонував Андрію вийти. На його  прохання Андрій вийшов із трактора та запитав, що йому треба? Поліцейський не представившись, запитав Андрія, що він тут робить. Оскільки розмова їх полягала у запитаннях, а відповіді на них ніхто не давав, ні Андрій, а ні працівник поліції, то Андрій повернувся до кабіни трактора та закрив двері. Це не сподобалася поліцейському, а тому він наказав Андрію, щоб він надав для перевірки документи: техпаспорт та права. Андрій запитав про причину такої вимоги. Поліцейський зухвало повідомив, що  в трактора резина зимова. Хоча саме середина літа. Андрій йому відповідно відповів, що інспектор «ідіот», але додав, що водій трактора буде через декілька хвилин та все надасть. Поліцейський наказав Андрію, щоб він подзвонив водію, а Андрій відповів, що не буде цього робити. Однак, поліцейський відмовився надалі слухати і запитав прізвище, ім’я та по-батькові Андрія. Андрій назвався. Через декілька хвилин поліцейський приніс складену на Андрія постанову за ненадання документів для перевірки, але Андрій заявив, що з постановою не згоден. Оскільки у такій постанові не передбачено спеціально відведеної графи для відмітки незгідний, то Андрій підписав постанову поліцейського та отримав копію для подальшого оскарження. Після цього поліцейський поїхав крізь темну ніч.

Коли повернувся Юрчик – водій трактора, то Андрій розповів, що відбулось, однак він йому не повірив.  Думав жартує.

Отже, що сталося. Інспектор поліції зобов’язаний був відібрати від Андрія письмові пояснення, а також, письмові пояснення у водія трактора, однак цього не зробив, бо не хотів. Нагло, під час вручення постанови, на заперечення Андрія щодо відсутності правопорушення, інспектор запропонував Андрію, сходити до суду та сплати тисячу гривень судового збору, а тоді, може суд скасує цю постанову, та порадив Андрію краще заплатити штраф, ніж іти до суду, бо судді у нас «справедливі».

Якби інспектор відібрав у Андрія письмові пояснення, то їх можна було долучити до постанови, однак відмови у цій дії Андрій не давав та й пропозиції від інспектора не було.

Оскільки трактор не рухався, двигун був вимкнений, ключів не було, водія не було, ніхто не керував, трактор був припаркований, то і не могло бути ніякого порушення Правил дорожнього руху. Навіть надати запитувані інспектором документи (техпаспорт та права) Андрій не міг, як  водій. Бо, хоч пункт 2.1 ПДР передбачає: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії (п.п. 2.1 а) та реєстраційний документ на транспортний засіб(п.п. 2.1 б), але вимоги ПДР міг виконати тільки водій трактора, а не Андрій. При цьому, зауважимо, обов’язок виконання цих правил настає не завжди, а при певних обставинах – порушення водієм ПДР, тощо.

Отже, і у водія  не було причин для виконання цих вимог поліцейського, щодо надання  документів. Також не було відмови, оскільки Андрій повідомив поліцейському, що через декілька хвилин буде водій.

В силу визначень закону Андрій, не керував трактором, крім того, Андрій ніколи не набував права користування вказаним транспортним засобом і не був повноважним його користувачем.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на надуманих звинуваченнях.

Що правда, поліцейський вірогідно працював над тим, щоб доказів, які б підтверджували відсутність адміністративного правопорушення, у Андрія не було, оскільки Юрчик відмовився йому допомагати.  Хоча це не важливо, оскільки немає такого обов’язку доказування відсутності правопорушення. Така правова позиція є засобом захисту, а обов’язок інспектора є нести тягар доказування. Тим паче, що інші докази (крім свідків) у Андрія є, це обставини та ситуація.

Крім цього, інспектор повинен був повідомити про права та обов’язки, однак цього не зробив. Також інспектор не зачитав зміст постанови, а одразу запропонував Андрію поставити підпис.

Крім цього, у постанові допущені похибки, вказана невірна марка трактора «МТЗ 525», а в дійсності мало бути «МТЗ 820».

Оскільки жодного адміністративного правопорушення Андрій не вчиняв та не міг вчинити, а саме інспектор вчинив грубі помилки, то борцями за справедливість безкоштовно підготовлено та подано до Володимир-Волинського міського суду заяву з метою захисту прав невинного малозахищеного та скасування незаконної нікчемної постанови поліції. Крім цього, не сплачено судовий збір (чим поліцейський лякав), оскільки таке право Андрія в цій справі.

Під час судового розгляду цієї справи, інспектор поліції Прокопчук Юрій не надав суду доказів винуватості Андрія, тому суддя Каліщук визнав протиправною та скасував постанову про притягнення до адміністративної відповідальності Андрія.

Для перегляду судового рішення в Інтернет номер судової справи 154/1800/17.

На даний час, організацією вирішується питання про притягнення самого інспектора до відповідальності.

Усі малозахищені, права чи інтереси яких порушені, звертайтеся до нашої приймальні: м. Володимир-Волинський, вул. Лаврентія Горки, 10 (КОНТАКТИ для перегляду).

Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Shift + Enter щоб повідомити нас.